Тільки я обідать трошки,
Голод як ніколи.
Раптом ‘’бац’’ – у мене ложка
Падає зі столу.
Ледве встиг схопить одразу.
Аж гадаю потім:
Хтось спішить. Якась зараза
Враз припреться в гості.
Знаю, є така прикмета.
Вір не вір, а вийде.
Впаде ложка чи виделка,-
Значить, жінка прийде.
Але врешті смішно з того.
Я ж впіймав! Не впала!
Тож поганого нічого
Статися не мало б.
Тут сусід приходить Зенько:
- В мене прикрі вісті:
Ваша теща дорогенька
Там застрягла в ліфті.
15.01.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2023
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР