Знову летять ракети,
Забирають чиєсь життя,
Дві тисячі двадцять третій,
В Україні триває війна.
Недавно в будинок влучили,
У Дніпрі, де жили мирні люди,
В одну мить зупинилося все.
Не пробачимо, не забудемо!
Усі розбирають завали,
А під ними лунають крики,
Тих кому ще напевне...
Може, судилося жити.
Біль невимовна. Втрати.
Як тут скажіть триматись?
Скільки невинних в небо...
Їм би ще жити треба...
Знову ті кляті ракети
Забрали чиєсь життя,
Дві тисячі двадцять третій...
Нехай закінчиться війна...
©Марія Скочиліс
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2023
автор: Марія Скочиліс