Ти відчуваєш руку, жінко? - Ні.
Як холодно у кам'яній труні.
На грудях – дев'ять поверхів життя
Уламками кривавими лежать.
Так, обережно, бачиш – голова,
Течуть із губ роздавлені слова.
Тихіше! Крики! Є іще живі!
Солона лютість котиться з повік.
Дванадцять, двадцять, вже двадцять один.
Пограймо в літери: був дім, лишився дим.
В кривавій сукні мчить над світом світ.
Тихіше! Крики! Є іще живі!
14.01.2023
#russiaisaterroriststate
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971091
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2023
автор: Ольга Сквірська