З журбою грати в піддавки?
Цідити ранок смутку ситом?
Десь там, на відстані руки
Війна виводить кривим шрифтом
Криваві літери судьби.
Пустити все на самоплив?
Зажмуритись, заритись в ложе?
Тим, хто дітей похоронив,
Повідати про царство Боже?
Слова поважні – фальш і блаж.
Молитвою долати страх,
То з Бахмутом, то з Соледаром,
То з тими, хто в Дніпрі, в завалах?
Молитва стигне на вустах.
Хрипить із горла сиплим шквалом.
Все ж краще так.
Хай буде так.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971187
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2023
автор: Пісаренчиха