Коли мене не стане на землі
І все єство умить розвіють прахом,
Душа моя злетить до журавлів
І стане, врешті, перелітним птахом.
Бо все вона мене кудись несе,
Не зна покою ластів'їна вдача,
Блукає світом і понад усе
Шукає крила. Чи ніхто не бачив?
Та раптом думка - істинний рушій -
Малим зерням із серця проростає:
Слова, слова, слова і от - вірші
Летять і дивом дивним окриляють!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971257
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2023
автор: ЛУЖАНКА