Зведи мені сонце, якого боюся.
Зведи мені місяць, який відпущу.
Хай не сьогодні, але розіллюся
По тОму безладдю сумного дощу.
В тебе є інші,..інакші й набуті.
Я ж лише хвоя - сторонньо мовчу,
Аби потопити надії розкуті
І зсипатись болем, коли не злечу...
Ти досі вагаєшся: гілку чи древо.
Зовні зрубаєш - і всипле мороз.
Тільки корінню давно вже не темно,
В ньому є світло небачених роз...
16.01.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971272
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2023
автор: Сара Ґоллард