Вірш для усіх, хто розчарувався. Хто відчуває, що любов - то кара. Що - ніколи більше... Не ставте хрест.. Ви вмієте любити, значить, Ви вмієте жити. Ваше сердечко чутливе. Ваша любов - то не Ваша провина. Любов - це Дар. Любов не має бути тягарем. Навіть, якщо невзаємна. Насолодіться цією миттю любові, попри те, що вона трохи з гірчинкою, бо не всім вдається любити. А потім, повільно відпускайте її зі свого серця, мов пташечку. І вона до Вас обов'язково повернеться. Зі справжнім щастям ❤️
. ЯК ЛЮБИЛА...
Я серед міста зараз бачила тебе...
Ти йшов такий усміхнений, щасливий...
І понад тебе - небо ясноголубе,
А понад мене - хмара сизокрила.
Як серед бурі, промінь... Стихла і мовчу.
Кричати хочеться, що стачить сили !
В душі калюжно, мов після дощу...
Бо я любила... Як же я любила !
Я серед міста зараз бачила вас двох.
Дві посмішки, чуттів гаряча злива...
І бачить Бог ! Напевне ! Бачить Бог !
Що я зраділа... Я за вас раділа !
Нехай калюжить, хай мені болить
Моя любов, як хмара сизокрила...
Не зрушу щастя твого ні на мить.
Бо я люблю.. ще й досі.. як любила.
#Ма_Річка #вогник #руденька
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971278
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2023
автор: Марічка :)