*
Ген за обрій сонце скрилось. Ніч. Порозважай.
Скільки часу залишилось жити? Постривай.
Ось сьогодні день спасіння, благодаті день.
Кличе ще до Себе нині Бог усіх людей.
*
Поспіши скоріш до Спаса, а не відвернись.
В Його Слові - вічна правда. - Друже, погодись!
Двері ось-ось Бог зачинить. Де тоді будЕш?
На одвірках лити сльози гіркі сам зачнеш!?
*
Поспіши, бо Бог Спаситель ще тебе чека.
Знай, напевно, звести й знищить хоче сатана.
З ким підеш в житті по світу далі, з ким тепер ідеш?
Кому душу свою й тіло щомиті віддаєш?
*
Бо кому в житті ти служиш, того власне й раб.
У Христа знайдеш свободу з сатанинських лап.
Кров Христа гріхи змиває, робить все новим.
О невже й надалі хочеш жить життям старим?
*
Був Ісус Христос розп'ятий за людські гріхи.
За гріхи усього світу. А твої гріхи?
Чи приймеш Його спасіння, прощення - як дар?
Порятунок в Божім Сині! Вічність обирай.
*
Де по смерті вічно будеш? Друже, де будЕш?
В тому місці, котре зараз собі обереш.
Є одна дорога в небо, лиш одна. Одна!
А до пекла доріг сотні, сотні, без числа.
*
Шлях один, вузька стежина - це Ісус Христос.
За твоє спасіння Богу помирать прийшлось.
Це зробив Він добровільно за твої гріхи.
Обери Христа сьогодні, двері відчини.
*
Творить Бог діла прекрасні: чисте, все нове, -
Нехай серце твоє вірить, що так і будЕ.
Гріх втрачати, блуд, перелюб - щастя, не біда.
Але горе, вічне горе - втратити Христа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971326
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2023
автор: Лілія Мандзюк