Я не маю емоцій. Вони розбились
З гвинтокрилом у Броварах.
Я не маю сліз. Вони розчинились.
Із плачем дітей на вустах.
Я не маю серця. Воно розірвалось
В криках душ людських із Дніпра.
Нема й краплі тепла, не зосталось
Відчуттів. Їх забрала війна.
Я не маю сил, боюся уяви.
Як можливо подібне з людьми?
Мов машина доробляю справи.
Чи почує Бог нас до весни?
У думках лавини, у думках ненависть,
А обличчя каменем з гори.
Що ще має, Боже, в Україні статись?
Чи почуєш Ти нас? До весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971344
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2023
автор: Галина Кудринська