*Дніпро, Бровари - не забудемо, не пробачимо
Темрява сунеться містом,
відблиском свіжих лампад.
Бродить з вечірнім намистом
січня німий зорепад
Падають мовчки донизу,
гаснуть у зареві снів
Душі холодним карнизом
втрачених доньок й синів
Небо укотре не взмозі
щось протиставити злу
Січень чомусь заморозив
змочену болем золу
Видався місяць «багатим»
«братські» згоріли мости.
Кожен частинку тут втратив
Кожен із павших – це ТИ!
Вкрадене знову дитинство
відблиском грязних калюж
Січень збирає намисто
в місті розгублених душ…
P.S. Де нам шукати розради,
вихід на світло з пітьми?
Ангел вже рік як нас зрадив,
смерть рік торгує дітьми
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2023
автор: Тарас Слобода