[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=M49kYRwlf44[/youtube]
Тихенько плаче дощик за вікном,
Чому він плаче, хто це знає?
Сердитий вітер -бурелом,
Загадку цю не розгадає.
Цей дощ вода, чи, може, сльози,
Чом так торкають серце і його?
Все здогадатися не в змозі,
В кого спитать про це, в кого?
Притих, згадав про щось своє,
На жаль, він плакать не навчився.
Чужа біда - це зовсім не твоє,
Та так хотів, щоб дощ оцей скінчився.
Стікають краплі по віконнім склі,
Можливо, омивають наші душі.
Це не вода звичайна - кришталі,
І ми чомусь до нього не байдужі.
Буває, що заплачем просто так,
Або душа згадає щось минуле.
Не може заспокоїтись ніяк,
Що літні дні давно вже промайнули...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971455
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2023
автор: Н-А-Д-І-Я