Плететься чорне зло щоденно кублами.
Не втратити б лиш віру , і пітьмою
До скону, ніби те ягня загублене
Не вештатись личиною німою.
Надію не згубити, щоби відчаю
З малої нитки не зрости у пута,
І прагнення свої весні засвідчити-
Як паростки новІ до сонця пнути.
Любов не запродАти, нею грітися,
Із розмахом зло нею бити, й знову
Під пОкривом потрійної обітниці
Світити вірою, надією, любов'ю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971511
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2023
автор: Lesya Lesya