О, як вони осточортіли!
Вбивають душу, ранять тіло,
Кайдани нам свої кують,
Поганять, виродки, нам путь.
Послав Господь ката-сусіда,
Що на брехні до раю їде,
Брехнею воза запрягає,
Та ще й брехнею поганяє.
Та йди ти в поле, чи на ліс,
Вселився в тебе, видно, біс,
А ми всі молимось до Бога,
То ж і не мрій про перемогу.
Ти згинеш як роса на сонці,
Як наші хлопці-оборонці
Вас поженуть аж до кордону,
В нас власна правда і закони.
Самі тут будем панувати,
Ми звикли чесно працювати,
А ви загарбники і лежні,
Не по зубах вам незалежна.
Клюють останки вам ворони,
А ми тримаєм оборону,
Сміття повимітаєм з хати,
Не схочеш, кате, воювати.
Щоб не лишилося і згадки,
Про злочини і про нащадків.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971745
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2023
автор: синяк