Ось! Розпишись, що ти мене отримав
І хай тепер вже буду я твоя.
Давай перепливати разом зиму
У темряві, під світло ліхтаря.
Запантентуй всі наші поцілунки
Щоб їх хотіли, хто кохає, повторити.
Давай збудуєм в океані острів
Й лишаймося в обіймах, як сповиті.
...
Можна дивитись на геліотроп і узріти в ньому камінець, який дістали з нирки,
Бачити в ньому тільки болячки або ж коралові острівці, вкраплення й прожилки.
Можна тримати його в долоні й своїм теплом зігрівати,
А потім як зовсім змерзнеш, він зможе тобі той жар віддати.
Можна вмістити життя в дві години між відключеннями світла,
А можна і в темряві відчути Його надихаючий подих.
Можна чекати схвалення людей, яким до тебе немає діла,
А можна одразу діяти як бажаєш, не чекаючи нічиєї згоди.
Можна стати перекотиполем і кохатися в негоду з вітром,
Він, ймовірно, ласкатиме так, як ти любиш.
А можна просто лежати і відчувати як твоїм тілом мандрує світло....
І як розписку отримаєш, то поклади десь, бо ще загубиш!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971759
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2023
автор: Kлер Клер