( від чоловіка)
В її очах, я бачив ранок, роси,
Сонячний блиск, ніжність й тепло, як влітку,
Торкнув долонями… шовкові коси
І намагавсь, вплести червону квітку.
Вона ж сміялась, щиро, задушевно,
Вже цілував, пишні вуста медові,
То ніби жарт, сказала – Все даремно,
А я дививсь, у очі, ждав любові.
Надію мав, не буде жартувати.
Сонячний блиск, хай помітить у очах,
Усе життя, тобі буду служити,
Зігріва думка, повір, як вірний птах,
Щодня тобою буду дорожити.
Завжди кохай, як сонечко навесні,
Й моя надія забринить, як струна,
Адже ти люба, так потрібна мені,
Тож пригорнись, подаруй ніжність сповна.
2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971820
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2023
автор: Ніна Незламна