Усе найкраще вже минуло,
Лишились спогади про все:
Дитинство й юність пречудові,
В душі моїй й нині живе...
В дитинстві вірила я в диво,
І це вперед мене вело:
Життя здавалося чудове,
І небо синьо - голубе...
Город, подвір"я, берег, річка,
Подруги вірні і вода...
Ніби кіно - пам"яті стрічка,
І не торкалась нас біда...
У школу залюбки ходила,
Навчання в радість теж було...
З медаллю школу закінчила,
І в інститут вступила я...
На жаль весна давно минула,
Мама й бабуся уже я...
Пам"ять мене не підманила,
Все пам"ятаю й нині я...
В думках я лину у минуле,
Було й важке, і чарівне...
Старість свою я вже відчула,
І це печалі додає...
І хоч найкраще вже минуло,
Кудись у безвість відпливло,
Та я нічого не забула,
Зі мною, як було і є...
З давніх - давен всі люди знають:
Мине і горе, і біда...
І ця війна невічна, знаю,
Колись закінчиться й вона...
І я молюсь щоденно Богу:
За наших воїнів усіх,
Щоб вивів їх до перемоги,
Й рашистів вингати навік...
Усе найкраще вже минуло,
Та все у пам"яті живе...
Старість мене не обминула,
Та ще й вперед мене веде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971858
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2023
автор: геометрія