Вже світло згасло у вікні
Спати лягло втомлене місто.
Горять запалені вогні
Так святково і урочисто.
Під сіянням зірок - земля
Осяяні стежки до ранку.
Мерехтять із небес здаля
Кличуть нас у ніч циганку.
Я намалюю тобі рай
Поведу у зоряні світи.
Назбираю зір з небокрай
Насію щастя із висоти.
Сплету вінок з зорецвіту
І увінчаю пишні коси.
До ніг встелить квіти літо
Мільйон білих троянд у росах.
Зійшов місяць в надвечір'я
Ніч одягла зоряну вуаль.
Сяє, яскраво сузір'я
Лебедів манить у синю даль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971918
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2023
автор: Чайківчанка