Край Прута полонив чом душу?
Навік її десь заховав,
В тенетах лісової хащі
Серед смерек, кичері лав?
А може і сама згубилась,
Ота душа між вузьких плай,
А може птахою злетіла?
Аби відчути рідний край?
І нині ще вона у мандрах,
Ще чує вітер на крилі
То не душа, а Мати Слава,
Яка в тобі є і в мені!
Ан. Бук-Стефко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971981
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2023
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)