Тривожне місто Бахмут,
Страшне слово війна.
Болить воно для рідних:
Війна біда страшна...
Дивлюся телевізор:
Жду вісті про війну:
Почути хочу дуже
Про донечку свою...
Мої безсонні ночі
Вже не рахую я...
Їсти і спать не хочу,
Там донечка моя...
Ще добре телефоном
Зв"язок буває є...
Як донечка подзвоне
Спокійніше стає...
На фото я дивлюся,
То ж дівчинка моя...
Пишаюся й боюся,
Війна ж бо є війна...
І працьовита й світла,
Й сім"я у неї є,
Є внученька привітна,
У Києві живе...
Тривожуся війною,
Суть хочу зрозуміть...
Нема мені спокою:
Війна мені болить...
Якби була молодша,
Пішла б я воювать...
В душі й косах пороша,
Руки й ноги болять...
Тривожне слово Бахмут,
Страшне слово війна,
Я пам"ятаю дорбе:
З германцями була...
Забрала у нас тата,
Спалила все до тла...
Згоріла наша хата,
Страждала вся сім"я...
Молюся щодня Богу:
Війну щоб цю спинив,
І світлу всім дорогу
Щоб людям осв"ятив...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2023
автор: геометрія