Видихаю день вчорашній:
Сонце, квіти, кольори
Найбагатші та найкращі.
Мрії, наче маляри,
Фарбували світ навколо.
Казку створював казкар.
Зорі сходилися в коло
Та рядно з пухнастих хмар
Чарівниця-доля ткала,
Шлях створивши у думках.
Хвиля часу обтікала
Нашу єдність по віках.
Видих Всесвіту глибокий
Та глибоким буде вдих.
Почуттів безмежний дотик
В нескінченний часу біг:
Відчуваю лоскотання
Від пульсації буття.
Тисне груди від кохання –
З тим частіш серцебиття.
О́брус* білий та фіранку*
Бачу в низці сновидінь.
День новий почнеться зранку
В поєднанні ян та їнь...
22.09.2019
*о́бру́с - скатертина
*фіра́нка - занавіска
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972071
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2023
автор: Олена Студникова