Ведмежі яйця

На  птахофермі  піднялася  буча  –
зчинився  лемент,  гам,  переполох…
Чому  у  нас  планида  невезуча?  –
волали  кури.  –  Курячий  наш  бог!

Несемо  яйця  без  перепочинку
на  корм  Рябку,  щоб  захищати  міг,
а  косолапе  стерво  за  хвилинку
волочить  їх  нахабно  у  барліг!

Наїстися  воно  ніяк  не  може,
йому  загальне  –  нібито  своє.
Рябку  уже  втридорога  та  «рожа»
відкрито  в  кілограмах  продає!

Але  яка  мораль  цієї  байки?
За  вошами  забули  всі  про…  бліх.
Не  мав  би  Півень  там  своєї  пайки  –
не  обертав  крадіжку  би  у  сміх!.

24-27.01.2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972106
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2023
автор: Олександр Мачула