Пам’яті Віталія Скакуна, сапера, Героя,
який загинув у перший день війни,
підірвавши в Генічеську міст разом із собою
Остання мить мов зірки спалах.
Здригнувся міст, спинився рух.
Іржава паморозь розтала
Й змивала порох з мертвих рук.
— Герой! — з позицій гук.
Останній подих побратимам —
Хай ворог злоститься й сопе.
А звістка горе в дім нестиме:
«Загинув він. Не встиг сапер…»
— Без тебе як тепер? —
Сестра усоте до портрета.
В бабусі очі— чорна ніч.
Матуся гладить пруг берета:
— Приходь, синочку, уві сні…
…Як сплаче зиму сніг,
Птахи-співці, що гнізда звили
Поблизь квітучої могили,
У жмутках покладуть пісні
До ніг бійцю…
й весні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2023
автор: Valentyna_S