Про нього ліпш не говорити.
Не прийнято, мовляв.
Та хтось із вас на світі жити
Без нього уявляв?
У нас він в кожній убиральні
Незмінний атрибут,
Як стіл на кухні, ліжко в спальні,
Бо ж він не субститут.
Призначення – не в тім, щоб брали
На глуз його, не в тім,
А щоб природнії справляли
Потреби люди в нім.
Тому й сидіння приладнали
Для зручності у нас,
Аби на нього ми сідали
Усі в потрібний час.
Звичайно, й бак прилаштували
На всякий унітаз,
Щоб після ми його змивали,
Змивали кожен раз.
Ну й також, звісно, ще причетний,
Я певен, кожен знав,
До нього йоржик туалетний,
Щоб унітаз блищав.
Та щоб блищав він чистотою,
Приємний запах мав,
Потрібно нам іще з тобою
Зробити кілька справ:
Знайти, обрати і придбати
Хімічний засіб той,
Який від бруду рятувати
Готов, немов герой.
Євген Ковальчук, 15. 01. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972197
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2023
автор: Євген Ковальчук