Твої очі, немов безкрайне море,
А вуста, як цей п'янкий нектар.
Усмішка веде в небо неозоре,
Я вже хмелію від твоїх чар.
Твій погляд теплом мене зігріває,
І не помітно тікає час.
А кохання береги омиває,
Запрошує на рандеву нас.
Ти горлиця, яка мило воркоче
І горнешся єством до ества.
Твоє серце про кохання шепоче,
Ми ловимо миті блаженства.
А волосся твоє таке духмяне,
Сховало мої світлі мрії.
А твоє серце ніжне, полум'яне,
Дарує нам світлі надії...
Ти поряд в небозводі сяють зорі,
Пробуджують чисті почуття.
Із тобою я у синім просторі
Та хочу пройти шлях до кінця...
©: Віктор Варварич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2023
автор: Віктор Варварич