День водопадом, прохолодою іде,
Ми не одні, нас обіймає осінь,
Ще світиться фонтан, співає кабаре,
Рожевий горизонт дарує промінь.
Накритий омофором синій день,
Досхочу виливає теплі мрії,
Так ніби віко піднімається з петель,
Скарби майбутнього показує із скрині.
Закоханих пора поводирем веде,
Летить розмова - безсоромна ніжність,
Рука в руці, і бескінечно все,
В раю на двох триває вічність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2023
автор: Валерій Лазор