Це було навесні, коли зникла остання дилема.
Стояли тумани, густі у безверхій красі.
А ми розійшлися, як скинула брови поема,
Як мила омана сказала про відчай росі.
Хотіли багаття - вогонь розвестИ поміж нами,
Але світлячок у подобі натури зімлів.
У ньому було, чого в інших ніяк не буває,
Та НАС не впустили,.. бо сон вітроплинно згорів.
І є тепер Ти і згубилося Я непрозоре.
Зосталося поряд одне красномовне МОВЧИ...
Це було навесні, коли небо здалось виднозоре,
Коли тільки той крок...відділив нас від горя зими...
26.01.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972368
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2023
автор: Сара Ґоллард