Я так тебе раптово розлюбила.
Та й ревнощі лилися через край...
А я лиш заборонено любила,
Як наче то прокляття, а не дар...
Я так сміливо душу розглядала
Під пильний погляд золота - очей.
Мати тіло, знаєш, то замало -
Це наче сяйво зір і без ночей.
Я так замало втратила свободи
І так багато втратила часу́...
Скажи мені: "Намарно ти любила.
І що ти цим дове́ла і кому?"
Я так миттєво видалить хотіла...
І всі листи наза́вжди розірвать.
Лише душа моя невпинно
Тебе продовжує кохать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2023
автор: Тетяна Білогай