( вірш до картини)
Чомусь, так часто плачу
Та жалості не маю,
Тебе ж, давно не бачу,
Та впевнена, кохаю.
Себе, ні-ні, не шкода,
Подібна.. сірій зимі,
Війна, ой, оце біда,
Жура, не добре мені.
Серцеві товчуть ритми,
Подібно, наче в зайця,
Уже бісяться думи,
Війна дияволиця.
Забрала, зовсім спокій,
Минув, вже дев’ятий рік,
Де Схід, бої жорстокі,
Чи хто відповість за гріх?
Рашисти- орки кляті,
Як звірі, сотні комах,
Життя, як у проклятті,
Чека, не мине смерть, жах.
Господь… усе побачить,
Страждання, плач матерів
Ніхто, їм не пробачить,
За смерть... любимих синів.
Стікають, знов сльозини,
Чого себе жаліти,
Минають всі хвилини,
Мені б тебе зустріти.
Живим, нині й здоровим,
Подякую я Богу,
Хай день буде святковим,
Діждемось перемоги!
30.01.2023р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2023
автор: Ніна Незламна