Кажуть, їх багато не буває.
Завжди їх усім не вистачає.
Я гадаю, завжди їх бракує
В тих, хто грішми тими не керує,
Хто, як ними володіє, має,
Тринькає, немудро витрачає.
Звісно, щоб усім нам наповняти
Ними гаманці, слід заробляти.
Варто нам свідомо їх сприймати
Не за ціль, що прагнемо придбати,
А як засіб той, що дозволяє
В час, як в руки якось потрапляє
Він до нас, потрібне щось купити,
Певнії потреби вдовольнити.
Їхньою ж кінцевою метою
Всім нам зрозумілою, чіткою
Послуги й товари необхідні
Є, що маємо за них ми. Мідні,
Сірі гроші мали. Кольорові
Нині, металеві, паперові
Гроші в нас, і не готівка тільки,
А і віртуальні теж, оскільки
Зміни з часом мають місце в всьому.
Гроші ж винятком не є у цьому.
Хоч у більшості країнах світу
Власная, своя валюта, гніту,
Горя в тім нема. Можливо
В банку обміняти їх сміливо
І не дурно гроші утрачати,
А із користю їх витрачати.
Євген Ковальчук, 18. 01. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972412
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2023
автор: Євген Ковальчук