Засипали сніги

Йде  сніг.  Бере  мене  за  руку.
Отак  собі  бредем  стежинами  зими.
Навколо  ні  душі,  не  чути  ані  звуку.
На  білім  полотні  лишаються  сліди.

Закуталась  земля  у  білу  павутину,
Чекала  на  сніги  у  сірому  пальто.
Їй  пасмо  довгих  кіс  втікає  крізь  хустину,
А  хто  ж  його  назад  сховає  за  чоло?..

Магічна  біла  мгла  танцює  соло  в  небі:
Сама  собі  глядач,  сама  собі  актор.
Засипали  сніги  дороги-паралелі,
На  перехресті  час  із  мрій  зведе  собор.

03.12.2022

Наталія  Петренко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2023
автор: Наталія Волинська