ВОГОНЬ
Горить вогонь у моїй душі
Який спалює всі аркуші.
І я теж згоряю від вогню,
Його благанням не зупиню.
А ти підклала багато дров
І він палає, бо то – любов.
Сльозами не можу залити
Вогонь. З ним доведеться жити.
Я не можу спокійно спати –
Він змушує мене страждати.
Зрозумій те, що я згоряю,
Адже тебе одну кохаю!
На попіл перетворилося
Серце, а ти не змінилася.
Зі мною хочеш ти дружити,
Але не можеш полюбити.
Вогонь горить, душа палає,
Його жар кордонів не має.
І він весь згасне лише тоді,
Коли будемо не молоді.
31.01.2023.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972472
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2023
автор: Мирослав Манюк