З легкістю замок він відмика,
А як треба, також замика.
Служить бо для цього ключ всім нам.
Є замок, то десь у ньому, там
Також спеціальний отвір є,
Що можливість нам усім дає
Ключ у нього устромити враз,
Двічі повернути чи то раз
В певний бік, як зразу, в тую ж мить
Двері зможемо ми відчинить.
Як надумали бо вийти ми кудись,
В місце необхіднеє колись,
Щоби двері на замок замкнуть,
Ключ встромивши в нього, повернуть
У зворотний бік його нам слід.
До приміщення того ми вхід
Так блокуємо щораз, завжди
З певною метою − щоб туди
В час, коли немає нас у нім,
Не пробрався хтось чужий. У цім
Ключ нам завше радо помага
Із замком. У цьому й поляга
Їхнє значення. Це означа
Що такого самого ключа
Більш нема ні в кого, окрім нас.
Можемо ним, звісно, в певний час
Замикати й відмикати враз
Хату, дім, квартиру кожен раз
Чи кімнату, кабінет. Атож,
Шафи, скрині, ящики також.
Євген Ковальчук, 22. 01. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972486
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2023
автор: Євген Ковальчук