Эти зеркала в ладонях, делающие нас лучше,
чем есть на самом деле –
такие роскошные и дорогие, дорогие и роскошные –
приучили нас к новым лицам –
без них и себя не узнаем.
Даже улица одета в фильтр песчаной бури,
а яблоня опустила руки – замерла –
не соберёт уже россыпь белых точек на темной земле.
Собака поправляет свой портрет в луже.
Кошка подчищает хвостиком фотографию.
И только старый мужчина врос в трюмо ивы –
всматривается в деревянное зеркало –
и не видит себя, и безжалостно плачет.
(Перевод с украинского)
Дерев'яне дзеркало
Ці дзеркала у долонях, що роблять нас кращими,
аніж ми є насправді –
такі коштовні й дорогі, такі дорогі та коштовні –
привчили нас до нових облич –
без них і себе не впізнаємо.
Навіть вулиця вбрана у фільтр піщаної бурі,
а яблуня опустила руки – завмерла –
не збере вже розсип білих крапок на темній землі.
Собака поправляє свій портрет у калюжі.
Кішка підчищає хвостиком фотографію.
І тільки старий чоловік вріс у трюмо верби –
вдивляється у дерев’яне свічадо –
і не бачить себе, і безжально плаче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972573
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 01.02.2023
автор: Станислав Бельский