Затримай подих. Глянь як сяють зорі,
Як мерехтять на чорнім полотні.
І наче світ купається в любові
Й вустами ангела всміхається у сні.
Ріжком з-за хмари виглядає місяць,
Чумацьким Шляхом в човнику пливе.
В руках зірок згораючих зігрівся,
В вікно загляне: хто ж за ним живе?..
Співає ніч по нотах колискову,
Дрімає сад, натруджені поля.
І навіть річка воду ллє прозору
Настільки тихо, що не чуть здаля.
Заснув весь світ, закутавшись у роси.
І вільно тиша падає в траву.
Вплітаю сни, як білу стрічку, в коси.
Віру й надію в серці колишу.
11.06.2022
Наталія Петренко
Ілюстрації з Інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2023
автор: Наталія Волинська