Затримай подих

Затримай  подих.  Глянь  як  сяють  зорі,
Як  мерехтять  на  чорнім  полотні.
І  наче  світ  купається  в  любові
Й  вустами  ангела  всміхається  у  сні.

Ріжком  з-за  хмари  виглядає  місяць,
Чумацьким  Шляхом  в  човнику  пливе.
В  руках  зірок  згораючих  зігрівся,
В  вікно  загляне:  хто  ж  за  ним  живе?..

Співає  ніч  по  нотах  колискову,
Дрімає  сад,  натруджені  поля.
І  навіть  річка  воду  ллє  прозору
Настільки  тихо,  що  не  чуть  здаля.

Заснув  весь  світ,  закутавшись  у  роси.
І  вільно  тиша  падає  в  траву.
Вплітаю  сни,  як  білу  стрічку,  в  коси.
Віру  й  надію  в  серці  колишу.

11.06.2022

Наталія  Петренко
Ілюстрації  з  Інтернету  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2023
автор: Наталія Волинська