Зимовий тихий ранок за вікном,
Його чарівну тишу не порушу.
Хай снігом засипає все кругом,
Аби мою не запорошив душу.
Скло інеєм малює морозець,
А я милуюсь дивним білим балом,
Де у танку повільний вітерець
Прозорим ледве крутить опахалом.
Замріяна біля вікна стою,
Чекаю на продовження вистави …
Схололу душу стомлену мою
Зігріє тепла філіжанка кави.
Тетяна Котельнік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972617
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2023
автор: Покровчанка