Сунуть хмари до Соледара.
Стогне випалена вщент земля.
Болю стільки – століття мало
Відмолити пере́ступ* зла.
Сунуть хмари – жене їх вітер.
Крижаніє мій крик «спини!».
Від смертей заховатись ніде.
Кожна мить – календар війни.
Хмари гуснуть над Соледаром.
Огортає цупкіш пітьма.
Небу тісно від со́нмів* стало.
Їм спасіння самим нема.
* Переступ – злочин.
*Сонм – безліч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972621
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2023
автор: Оксана Дністран