СПАДОК ДЛЯ НАЩАДКІВ

Давно  не  видно  сонця.
Весна  б  уже  скоріш.
Напевно  кроманьонцям
Жилося  веселіш...

Закрили  небо  хмари  --
Нудьга  і  негатив
І  "  трьом  царям  со  дарі"
Нема  куди  іти...

Мине  лише  сто  років
І  сім  мільярдів  нас
Змете,як  мух,  потроху
Його  Величність  Час.

Ніякий  Нострадамус
Не  скаже  до  пуття
Яке  нащадків  наших
Чекає  майбуття.

Що  у  майбутнім  буде
Нам  знати  не  дано.
Там  зовсім  інші  люди
Творитимуть  кіно.

Напишуть  свій  сценарій,
придумають  сюжет,
Щоб  завжди  у  фіналі
Був  гарний  happi  end.

Ми  нашу  кров  і  гени
Їм  в  спадок  віддамо  
І  волю,
                         волю  й  землю
Будь-що  збережемо!

Ми  зробимо  це,  діти,
Назло  всім  ворогам
Заради  світла  в  світі,
Заради  миру  вам!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972633
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2023
автор: Mikl47