Кришталева магічна пора,
Глазуровані гілки дерев.
Біла праля пере і пере,
Та зростає сніжинок гора.
Квіти осені прагнули жить,
Опинились у вічному сні.
Їх згубили вуста льодяні –
Смерть приніс поцілунок. На мить.
Про життя мріє все навкруги –
Цибулини ждуть теплу весну,
Люди – днину спокійну й ясну.
Ну а поки панують сніги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972669
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2023
автор: Ніна Колодяжна