Рубці, знай, є... вони вже не болять...
Лиш інколи дають про себе знати.
Та у душі давно стоїть печать
Гірких '' люблю'' до серця не пускати...
Знеболюючи тіло, та не душу,
Ми йдемо вперто долі навпростець.
Рубці, знай, є... із ними жити мушу...
Я для душі не навчений ще швець...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2023
автор: Незламна