Стара вишиванка

Стара  вишиванка  -  святий  оберіг,
Що  з  тіла  Країни  стягнути  не  зміг,
Хоч  лапами  варвар  таки  шматував,
Та  з  ниточок  хрестик  ніяк  не  порвав.

Біленька  тканина  -  то  доля  моя:
Тут  чорне  й  червоне  сплелись,  як  сім'я,
Де  місце  любові  і  смутку  є  час,
Та  миті  сумні  не  роз'єднують  нас.

Ми  стали  сильніші  на  кілька  рядків,
Хоч  хтось  так  зарано  уже  посивів,
Але  сорочини  зцілить  полотно:
Яскравим  рядком  перешиємо  зло.

І  серце  Країни  заб'ється  сильніш!
А  ти,  ворог  ниций,  себе  вже  не  тіш:
Вдягла  вишиванку  моя  Україна  -
І  гордо  у  ній  чепуриться  Людина!

19.05.2022

Наталія  Петренко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2023
автор: Наталія Волинська