Помста


Якось  я  прийшов  з  роботи,
Добре  притомився.
Дружина    каже  із  турботи,
Ти  б  краще  вмився.

Здивувався  цій  команді,
І  в  дзеркало  глянув.
З  дзеркала  у  помаді
Двійника  стрічаю.

День  народження  справляла
Одна  робітниця,
Вона  мене  цілувала,
Не  міг  відступиться.

В  душі  жінка  закипіла
І  тихесенько  сказала:
Ловеласа  я  зустріла,
Краще  б  я  не  знала.

Тепер  мила  із  роботи
Прийшла  на  підпитку.
Тепер  маю  я  турботу
За  свою  провинку.

На  ювілеї  у  Кіндрата
Пила,  скільки  я  хотіла,
Петро  кинувся  обняти,  
Скільки  того  діла.

Бог  парує  у  коханні
Чоловіка  й  жінку.
А  ви  живете  в  обмані,
Підкладає  кожний  “свинку”.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2023
автор: Сокол