У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?
Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,
Він - кольору розтрощених будинків.
І це - не злість! Це дивне почуття
Палаючої вогняної лави,
Що спалить ворогів, як те сміття.
Врятує нашу націю, державу
Гнів - захисник надії та життя.
Він - праведний. Народний. Наше право!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2023
автор: Артур Дмитрович Курдіновський