З глибокої ночі з неба падає крупа
в повітрі ватою цукрової кружляє
під білим снігом помітна ледь тропа
нас новий день казковий зустрічає...
Стоять дерева у святковому вбранні
і стовбури в землі в полоні крижаному
і не опале листя висять немов скляні
і віти нахилилися і зображають втому...
А біля смітнику гуляють вже ворони
вони ретельно шукають щось поїсти
уважно крутять головою во всі сторони
і сухарі розкидані намагаються розгризти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972913
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2023
автор: Дмитрий Погребняк 555