Завісу синю колихає вечір,
Стікають ночі перші переливи,
І тихо опускаються на плечі
Приземистій веранді, й недоречно
Зриває тишу гомін галасливий.
Як сірий лист, посипались пернаті,
Клубком сплелися войовничі крила.
Чи коршунами захотіли стати?
Не поділили між собою хати!
Вечірній двір гучним скандалом вкрило.
Виплескується з даху цвірінчання,
За ним услід летять пухнасті кубла .
Та став отой скандал, мабуть, повчальним:
Заклякло насторожено мовчання,
Як вигнали когось у ніч продублу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972929
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2023
автор: Lesya Lesya