Я йшов дорогами ночей
І бачив тільки темряву,
Далеке світло пристрастей
Я приймав за красу живу.
Я йшов дорогами долі
І вона вказувала шлях,
А почуття були голі,
Темрява була у грудях.
Йшов дорогами кохання,
Але не поспішаючи,
Через зраду і страждання,
Біль душі заглушаючи.
Йшов дорогами розлуки,
Дрібним покривався потом,
Коли, простягаючи руки,
Вона була за поворотом.
Я йшов дорогами війни,
Бився із самим собою
І коли бачив дурні сни,
То перемагав без бою.
Я йшов і в сніг, і в дощ, і в лід,
Падав униз, повз горою…
Хочу ще залишити слід,
Але прірва під ногою…
05.02.2023.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2023
автор: Мирослав Манюк