Морозе, не барися!

Вже  зовсім  скоро  на  стежині
Зросте  весняний  первоцвіт.
Морози,  що  гули  донині,
Покинуть  вже  зимовий  світ.

Вже  досить  квітам  докучати!
Морозе,  друже,  вже  пора
Тобі  в  дорогу  вирушати!
Весняна  хай  іде  пора!

Хай  переливами  світанок
Засяє  теплотою  днів,
Хай  закінчить  зимовий  танок
Мороз,  що  повний  всяких  див.

Бо  він  дива  щодня  малює:
На  вікнах  казка  миготить,
Красою  лісу  зачарує,
Усе  прикрасить  він  за  мить.

Та  досить,  більше  не  барися!
Пусти  промінчик  із  небес,
Щоб  світ  його  теплом  омився!
Дай  і  весні  зробить  чудес!  

Хай  квіточки  тепла  поп'ють,
Струмочок  хай  біжить  в  долину!
Рушай,  морозе,  в  дальню  путь,
В  наступний  рік  тебе  зустріну!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2023
автор: Христина Браун