Зшиті аркуші паперу,
Що усім слугують нам
Хтозна вже котрую еру
І дорослим, й малюкам,
Щоб у ньому ми писали,
Що нам слід запам’ятать,
Чи, можливо, малювали
Щось, аби не нудгувать.
Учням і студентам всюди
В школі та у ВНЗ
Часто, дорогії люди,
Він удачоньку везе.
В кожного із них, звичайно,
Зошит із собою є.
Він, як треба, то негайно
У пригоді їм стає.
У клітинку він буває.
У лінійку теж бува.
Ще обкладинку він має,
Що його бо покрива.
На обкладинці частенько
В нього декілька є смуг,
Щоб ми підписать гарненько
Мали змогу без потуг
Зошит свій так, як належить,
Щоб чужий його не брав,
Щоби він, кому належить
Зошит, знав, як прочитав.
І для хлопчиків, й дівчаток –
У пригоді всім стає.
Для навчання та нотаток
В нім призначення своє.
Євген Ковальчук, 03. 02. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973075
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2023
автор: Євген Ковальчук