У синій далині стукоче потяг,
Невтомно відбиває серцю такт.
Когось везе. А чи поверне потім?
Бринить питання в зімкнених устах.
Розверзлось пекло . Плюнуло неждано
Вогнем із рідних і затИшних стін,
Закутавшись ядучими димАми,
Застигло злом у дворищі пустім.
Земля, куди надія зЕрном впала,
Де гріли ще прадІдові сліди,
Залишилась позаду . Плечі- шпали
Тримає на собі баласт рудий,
І потяг мчить у ранній вечір гулко.
Коли й кого поверне він назад?
З долоні столика в дитячому малюнку
ШибкАми синіми підморгує фасад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973131
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2023
автор: Lesya Lesya