Торквемада

Вже  досить  нам  сліпих  смертей
КАТ  ,  стій!  СПИНИСЬ!

"  Ви  -  стадо!"  -
Гарла  і  маше  топором,
Все  палить,  Торквемада.

Він  не  людина,  він  межа
Брехні  ,  блюзнірства  влади
Всі  душі  на  кінці  ножа
Тримає  Торквемада!

Він  Божий  суд,  серед  людей,  що
Стали  вже  не  люди
Бо  зрада  продає  дітей
Бо  і  батьки  -  іуди

І  Торквемаді  всеодно  
Кого  тягуть  на  плаху
Та  раз  побачив  ,очі  чисті,  
Дитини  і  заплакав.

 

Ан.  БУК-  СТЕФКО

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973148
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2023
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)