Ріка Усесвіту - невпинна,
Струмить надія швидкоплинна -
Не видно дальних берегів.
Крилатий обрій зазорів.
Спинитися хоча б на миті:
Мрійливий місяць в оксамиті
Пелюсткою троянд зажовк,
Закутаний у ніжний шовк.
Тремким вилискує промінням,
Нічним сповитий безгомінням,
Сіяє на усі боки,
Шукає у пітьмі стежки.
У візуальному натхненні,
Його красою полонені,
Віддатися б потоку яв -
Він розпливеться від уяв,
Назовсім зникне поміж віттям,
Немов імперія століття, -
Не втриматись їй назавжди -
Рікою змиються сліди. 7.02.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2023
автор: Lana P.